Ідея · ХІХ століття · перший запис 1840
М’який деспотизм
Опіка замість темниці: влада, що присипляє свободу, дбаючи про все.
Токвіль назвав дві загрози, приховані в самій рівності. Перша – тиранія більшості: демократія тисне на особу не в’язницею – нестерпною вагою загальної згоди, від якої нема куди сховатися. Друга, тихіша й страшніша, – м’який деспотизм. Замість тирана постає незмірна опікунська влада, лагідна й передбачлива, що бере на себе всі клопоти громадян і залишає їм тільки насолоджуватися. Вона не ламає волі – зм’якшує її, аж доки народ добровільно не зробиться отарою, а держава – пастухом. Люди віддають свободу не чудовиську – няньці, і це, писав Токвіль 1840 року, найімовірніший кінець сучасних демократій.